ПАМ’ЯТКА
для батьків щодо догляду за вухами,
очима та носом дитини

Існує низка гігієнічних процедур, які батьки мають проводити дитині після нічного чи денного сну, зокрема, догляд за вухами, очима та носом дошкільника. Перед проведенням кожної з процедур батьки мають ретельно вимити руки з милом.

Догляд за очима дитини

· Для догляду за очима дитини використовуйте відвар ромашки або кип'ячену воду та стерильні ватні кульку. Для кожного ока використовуйте окремі ватні кульки.
· Змочіть ватну кульку в одному з розчинів. Протріть почергово очі дитини від зовнішнього кута ока до перенісся.
· Осушіть кожне око сухою стерильною кулькою.

Догляд за носом дитини

· Використовуйте вату, стерильне вазелінове масло для догляду за носом дитини або спеціальний назальний аспіратор.
· Приготуйте з вати джгутики для кожного носового ходу. Змочіть джгутик у стерильному вазеліновому маслі.
· Зафіксуйте лівою рукою голову і носик дитини, а правою рукою обертальними рухами введіть джгутик у носовий хід на 1 – 1,5 см і одразу обережно виведіть його.
· Повторіть маніпуляцію для другого носового ходу, використовуючи окремий джгутик.
· Закапайте 1 - 2 краплі стерильного теплого вазелінового масла в порожнину носа дитини, якщо в ній утворилися скоринки, а потім за допомогою ватних джгутиків прочистіть носові ходи.

Догляд за вухами дитини

· Використовуйте для догляду за зовнішнім слуховим ходом дошкільника стерильну вату. Приготуйтеи зі стерильної вати джгутики для кожного вуха. Очищайте кожне вухо дошкільника окремим джгутиком.
· Поверніть голову дитину вбік: під час очищення правого вуха - на лівий, лівого вуха – на правий.
· Зафіксуйте лівою рукою голову дитини, а правою - обертальним рухами введіть джгутик у зовнішній слуховий прохід і одразу обережно виведіть джгутик.

ПАМ'ЯТКА

для батьків щодо профілактики

гострих кишкових інфекцій

Шановні батьки! Щоб уберегти ваші родини від таких поширених та небезпечних захворювань, як гострі кишкові інфекції (ГКІ), слід виховувати санітарно – гігієнічні навички у сім’ї та змалку привчати дітей до особистої гігієни.

• Гострі кишкові інфекції – це група гострих інфекційних хвороб, що характеризуються ураженням шлунково – кишкового тракту з порушенням водно – мінерального обміну, загальною інтоксикацією.

• Щоб уникнути ГКІ, після прогулянки, перед приготуванням їжі, у процесі готування та перед їдою слід ретельно мити руки з милом.

• Слід регулярно підстригати нігті собі і дитині. Довгі нігті, а також прикраси на руках знижують ефективність миття рук. Це особливо важливо для профілактики ГКІ у дітей раннього віку, до організму яких збудники інфекцій найчастіше потрапляють саме контактно – побутовим шляхом.

• Якщо ваші дитина гризе нігті, смокче пальці чи слинить їх, варто відучити її від таких шкідливих звичок.

• Для новонароджених та немовлят найнадійнішим способом профілактики ГКІ є грудне вигодовування. Якщо дитину годують штучними сумішами, їх слід готувати безпосередньо перед їдою та у жодному разі не зберігати до наступного годування.

• Не варто вживати продукти сумнівної якості. Купуючи продукти на ринку, слід звертати увагу на умови їх зберігання. Особливо небезпечними є продукти, куплені у місцях стихійної торгівлі.

• Ліпше вживати пастеризовані молочні продукти. Не слід вживати сире молоко та кисле молоко, приготоване у домашніх умовах.

• Для приготування страв та напоїв слід використовувати лише свіжі, неушкоджені та ретельно очищені продукти, чистий посуд тощо. Наприклад, приготований сік слід вжити одразу та не зберігати до наступного годування.

• Особливу увагу слід приділяти безпеці продуктів харчування, адже чимало з них ми вживаємо сирими. Перед вживанням сирих овочів, фруктів і ягід слід ретельно мити їх проточною питною водою, а потім обдати окропом.

• Готуючи їжу, варто пам’ятати, що сирі продукти, зокрема птиця, м'ясо, риба, молоко тощо, часто заражені збудниками ГКІ. Запорукою їх знищення є ретельне кулінарне оброблення – температура продукту під час оброблення має становити 100 °С. Заморожені м'ясо, риба, птиця мають повністю відтанути перед кулінарним обробленням.

• Готові страви бажано вживати одразу після приготування. Страви кімнатної температури, які до того ж зберігаються без дотримання належних умов, є ідеальним середовищем для розмноження мікроорганізмів.

• Якщо ви готуєте із запасом чи у вас залишилась частина страви, слід пам’ятати, що готові страви мають зберігатися або гарячими (при температурі приблизно 60 °С чи вище), або холодними (при температурі приблизно 10 °С чи нижче). Це край важливо, якщо ви плануєте зберігати страву 4 – 5 годин або більше.

• Не варто в водночас зберігати у холодильнику багато теплих страв, оскільки це уповільнює їх охолодження. Якщо всередині готової страви довго зберігається тепло (температура вище 10 °С), мікроорганізми виживають і швидко розмножуються, що може зашкодити вашому здоров’ю та здоров’ю дитини.

• Розігрівати заздалегідь приготовані страви варто при температурі не нижче 100 °С. Це надійний спосіб уберегтися від мікроорганізмів, які могли розмножуватися в їжі у процесі її зберігання (правильне зберігання готових страв пригнічує розмноження хвороботворних мікроорганізмів, але не знищує їх повністю).

• Не слід зберігати готові страви поряд із сирими продуктами, щоб уникнути небезпеки перехресного зараження. Збудники ГКІ, які містяться у сирих продуктах, можуть потрапити на готові страви при безпосередньому контакті. Таке перехресне зараження називають видимим. Також розрізняють приховане перехресне зараження, коли збудники ГКІ потрапляють на готові страви через кухонне приладдя, поверхні тощо.

• Якщо на ваших руках є порізи чи дрібні рани, їх слід забинтувати чи заклеїти бактерицидним пластиром, перш ніж готувати їжу.

• Зберігати продукти харчування слід якомога далі від хатніх тварин, оскільки вони також можуть бути джерелом збудників інфекцій. Для надійнішого захисту зберігайте продукти в ємностях, які щільно закриваються.

• Слід завжди зберігати продукти харчування, дотримуючись умов і термінів придатності, що вказані на упаковці.

• Варто пам’ятати про чистоту на кухні. На поверхнях для приготування їжі не має бути бруду, пилу, плям. Рушники для витирання та миття посуду слід щодня змінювати.

• Для пиття та приготування їжі слід використовувати воду тільки гарантованої якості. Якщо у вас є сумніви щодо її характеристик, ліпше додатково прокип’ятити воду, аби попередити ризик зараження.

ПАМ’ЯТКА

щодо профілактики гострих респіраторних захворювань

Розпорядок дня

Дотримання правильного розпорядку дня допоможе підвищити стійкість організму вашої дитини до застуди та грипу. Обов’язковими є проведення ранкової гімнастики, гігієнічних процедур, занять з фізкультури тощо.

Важливим є дотримання санітарно – гігієнічних вимог (чистота, свіже повітря, правильно підібраний одяг дітей удома, на вулиці, заняттях відповідно до погодних умов).

Збалансоване харчування

Важливим чинником в оздоровленні дітей є оптимально збалансоване харчування. Повноцінний раціон має містити достатню кількість усіх необхідних для організму поживних речовин у правильних пропорціях. Так, надмірне вживання білкових продуктів може стати причиною ексудативного діатезу, а нестача білка спричиняє погіршення стану імунітету (уповільнюється утворення захисних білків – глобулінів). Зловживання їжею з надмірною кількістю вуглеводів і жирів порушує обмін речовин, сприяє появі зайвої ваги, ослаблює імунітет.

Процедури загартування

Загартування як один з основних засобів профілактики ГРЗ забезпечує стійкість організму до несприятливого впливу фізичних чинників навколишнього середовища – коливання температури, зміни атмосферного тиску тощо. Дозоване використання процедур загартування допомагає активувати захисні механізми організму. Найпоширенішими природними засобами загартування є свіже повітря й вода.

Загартування повітрям

Загартування повітрям (найчастіше холодним) є дуже розповсюдженим у профілактиці ГРЗ завдяки стимуляції реакцій імунітету і процесів терморегуляції. У людей, стійких до низьких температур, теплоутворення в організмі проходить інтенсивніше. Поліпшене кровопостачання шкіри зменшує ймовірність виникнення обморожень.

Дієвими засобами загартування повітрям є перебування дітей на свіжому повітрі (не менше 3, 5 годин) та повітряні ванни. Прохолодне повітря подразнює нервові закінчення шкіри і слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, стимулюючи підвищення порогу їх чутливості та тренування механізмів терморегуляції. У холодну пору року прогулянки можна поєднувати з рухливими іграми та гімнастичними вправами на свіжому повітрі.

Загартування повітряними ваннами необхідно проводити у приміщенні, завчасно понизивши температуру повітря у ньому до 18 – 20 ºС. перша повітряна вання має тривати від 3 до 5 хвилин. Час кожної наступної процедури необхідно збільшувати на 3 – 5 хвилин. Повітряні ванни можна поєднувати з гігієнічною гімнастикою після сну, дихальними вправами, рухливими іграми, ходінням босоніж по підлозі або килимку, змоченому розчином морської солі протягом 10 хвилин.

Організовуючи процедури загартування, необхідно враховувати стан здоров’я дітей, створювати позитивну психологічну атмосферу. Наприклад, проводити процедури у формі гри чи з використанням ігрових елементів.

Загартування водою

Потужним природним засобом загартування є вода. Загартування водою треба починати з розтирання тіла мокрою губкою, фланелевою рукавичкою або рушником. Початкова температура води для розтирання має бути 35 – 36 ºС. З кожною наступною процедурою температура води поступово знижують на 1 ºС, поки вона не досягне 28 – 30 ºС. Після проведення загартування необхідно насухо витерти шкіру дитини до легкого почервоніння. Процедура має тривати 1 – 2 хвилини.

Коли дитина звикне до розтирань водою, почуватиметься комфортно, можна проводити обливання. Процедуру проводять щоденно чи через день упродовж 2 – 3 хвинин. Температуру води поступово понижують з 34 - 37 ºС до 22 – 23 20 ºС. Обливання поліпшує функціональний стан органів, тканин, стимулює апарат фізичної терморегуляції, підвищує резистентність організму.

У профілактиці ГРЗ ефективними є загартовування стоп, адже між охолодженням стоп та рефлекторною судинною реакцією слизової оболонки верхніх дихальних шляхів існує залежність. Завдяки рефлекторному звуженню судин відбувається подразнення біологічно активних точок стоп, поліпшення обмінних процесів, укріплення імунної системи організму. Температуру води необхідно поступово знижувати від 35 – 36 ºС до 18 – 20 ºС. Процедура має тривати 20 – 30 секунд. Після загартування ноги дитини необхідно ретельно розтерти до легкого почервоніння.

Підвищити резистентність організму допоможе метод контрастного обливання. На початку процедури температура води має бути 36 ºС, поступової її знижують до 18 – 28 ºС, наприкінці процедури знову використовують теплу воду (36 ºС).

Вживання фіточаїв

Ефективним методом профілактики захворювань органів дихання є вживання рослинних чаїв. Таку профілактику доцільно проводити раз на день протягом місяця, особливо в осінньо – зимовий період, коли збільшується загроза простудних захворювань.

Вживати напої з лікарських рослин (фіточаї) рекомендовано за 20 хвилин до приймання їжі. Фіточаї підвищують захисні функції організму, поліпшують роботу шлунково – кишкового тракту, зменшують запалення. У період епідемії ГРЗ рекомендовано використовувати відвари трав відхаркувальної та протизапальної дії.

Разом із трав’яними відварами можна вживати кисневі коктейлі, до складу яких можуть входити витяжки шипшини, малини, чорної смородини тощо.

Дієвим засобом профілактики ГРЗ є також полоскання горла після сну настоями лікарських трав (ромашки, шавлії, календули, евкаліпту), часнику (очищує кров, убиває мікробів), розчином солі та йоду.

Дихальна гімнастика

Підвищити імунітет дитячого організму також допоможе дихальна гімнастика. За допомогою спеціальних вправ діти навчаються правильно дихати через ніс, розвиваючи верхнє, середнє та нижнє дихання. Проводять дихальну гімнастику у другій половині дня.

ПАМ’ЯТКА

Перша долікарська допомога

дітям – алергікам при укусах комарів,

мокреців, інших дрібних комах

• Діти – алергіки у весняно – літній період можуть постраждати від укусів комах, слина яких містить алергени, на прогулянці у парку, лісі, екскурсії на відкритому повітрі, навіть у приміщенні.

• У дітей, які схильні до алергії, часто навіть одиничні укуси можуть викликати алергічну реакцію на слину комарів, комах. Тому, як і у випадку з укусами перетинчастокрилих, у приміщеннях слід вдаватися до запобіжних заходів, а саме завішувати вікна та двері дрібною сіткою, аби комарі не могли попасти у приміщення.

• Для більшої ефективності можна використовувати репеленти – речовини, що відлякують комах. На сьогодні існує великий вибір хімічних репелентів. Природні репеленти ж отримують з листя томатів, лаванди, гвоздики, аніса, кедра, евкаліпта тощо. Однак зауважте, що лікарі не радять наносити ці речовини на дитячу шкіру. Репелентом слід лише обробити сітку, яка прикриває вікна.

• Якщо у приміщення вже залетіли комахи, слід використовувати інсектициди – речовини, які вбивають комах. Найбільш поширеними сьогодні є фумігатори – речовини для викурювання комарів (спіралі, свічки, рідини, пластинки). Можна також використовувати ультразвукові відлякувачі.

• Якщо дитину вкусив комар, мокрець або інша дрібна комаха, необхідно:

- прикласти щось холодне до місця укусу;

- зняти свербіж та набряк від укусу за допомогою спиртовмісних настоянок (борний спирт, настоянка календули, навіть корвалол чи валокордин);

- намазати місце укусу маззю арніки або іншим антигістамінним гелем тощо;

- дати дитині антигістамінний препарат.

• У разі розвитку алергічної реакції, супроводжуваної набряком, який збільшується, нудотою та утрудненим диханням, необхідно терміново звернутися до лікаря.

• Невідкладної допомоги потребують усі діти з численними укусами, вираженими алергічними реакціями та при будь-якій зміні загального самопочуття навіть після одиничного укусу.

ПАМ’ЯТКА

Допомога дитині при головному болі

Головний біль виникає у результаті подразнення нервових закінчень у стінках судин голови чи у мозкових оболонках.

Причини головного болю:

• Причинами головного болю можуть бути перенапруження зору, наприклад, при поганому освітленні; порушений зір, якщо дитина не носить окуляри; захворювання очей, наприклад, глаукома.

• «Стріляючий», «розривний» чи «пекучий» біль в обличчі та потилиці виникають при невралгії – нервовій хворобі, яка супроводжується болями у тілі людини у місці проходження нерва.

• Сильний головний біль, що супроводжується блюванням, запамороченням, високою температурою тіла виникає у разі запалення головного мозку та його оболонок. У такому разі слід негайно звернутися за медичною допомогою.

• Досить часто настирливий головний біль, пов'язаний із запальними захворюваннями придаткових пазух носа, може бути результатом черепно – мозкової травми. Нерідко він супроводжує інфекційні захворювання, інтоксикації, невротичні розлади, захворювання внутрішніх органів. Щоб з’ясувати причини настирливого головного болю, слід обов’язково проконсультуватися з лікарем. Головне – усунути причину, через яку виник головний біль.

Слабкий головний біль:

• Якщо клінічні ознаки захворювання відсутні, слабкий головний біль допоможуть подолати: спокій; тепло чи холод, прикладені до голови; склянка чаю; очищувальна клізма.

• Головний біль легкого ступеня, що повторюється епізодично, не вимагає специфічного лікування. Профілактикою такого болю є дотримання санітарно – гігієнічного режиму – раціональне вітамінізіроване харчування, дотримання розпорядку дня, необхідна фізична активність та прогулянки на свіжому повітрі.

Сильний головний біль:

• У випадках сильного болю можна дати дитині знеболювальні лікарські засоби – засоби, що знижують тонус, знімають спазми.

• Якщо головний біль сильний, частий чи не припиняється після прийому лікарських засобів, дитину слід терміново показати лікарю – невропатологу та провести необхідні діагностичні та лікувальні заходи.

ПАМ’ЯТКА

Перша долікарська допомога при пораненнях

• Рани – це пошкодження тканини, спричинені механічним впливом, що супроводжується порушенням цілісності шкірних покровів та слизових оболонок. Залежно від типу травми та предмета, яким завдано поранення, розрізняють різані, колоті, рублені рани тощо.

• Дрібні поверхневі рани зазвичай супроводжуються капілярною кровотечею, яка зупиняється самостійно чи після накладання щільної пов’язки. Глибокі рани можуть спричинити інтенсивну кровотечу (венозну чи артеріальну), що загрожує життю потерпілого.

• Перебіг ранового процесу залежить від типу і розміру рани, локалізації та ступеня її інфікування. При незначному інфікуванні рана може загоїтися шляхом первинного натягу. Через 1 – 2 доби зменшуються больові відчуття. Через 3 – 4 доби зникають набряк і почервоніння шкірних покривів навколо рани. У разі розвитку запального процесу посилюється біль, з’являється набряк та почервоніння шкірних покривів навколо рани, у потерпілого може підвищитись температура.

• Будь – яке пошкодження шкірних покривів може зумовити розвиток запального процесу, а також правця. Тому навіть найдрібнішу рану необхідно обробляти антисептичними засобами.

• Щоб попередити інфікування, дрібні рани слід обробити, виконавши такі дії:

- за необхідності звільнити поранену ділянку від одягу;

- ретельно вимити руки водою з милом, одягнути одноразові гумові рукавички;

- промити рану 3% - вим розчином перекису водню; якщо рана неглибока, але забруднена, бажано промити її теплою водою з милом;

- обробити рани 2% - вим спиртовим розчином брильянтового зеленого чи 5% -вим спиртовим розчином йоду;

- заклеїти оброблену рану бактерицидним лейкопластиром чи накласти антисептичну пов’язку (необхідно слідкувати, щоб ця пов’язка не забруднювалась і не промокала).

• Якщо під час оброблення дрібної рани поновилася кровотеча, слід зному накласти щільну пов’язку, допоки кровотеча не зупиниться. Змінювати її лише за необхідності: у разі її намокання чи забруднення.

• Не варто самостійно обробляти рани з високим ризиком інфікування (наприклад, забруднені садни, глибоку колоті рани тощо). Варто звернутися до медичного закладу, де проведуть правильне та безпечне оброблення рани.

• Дрібні садни можна обробити за допомогою пов’язок з рідкими антисептиками (фурациліном, йодопіроном, хлоргексидином тощо) чи маззю на основі полі етиленгліколю.

• Мазі з антибіотиками не слід використовувати для оброблення глибоких ран, оскільки це порушує відтік вмісту рани.

• Концентровані дезінфікуючі засоби можна використовувати лише для знезараження непошкодженої шкіри навколо рани. Оскільки такі речовини найчастіше містять йод, це може спричинити алергічну реакцію.